Топ 8 Запитань про Індію:)

Моє стажування в Індії…Так. Ця країна дійсно настільки неймовірна й унікальна, що навіть і не знаю з чого починати свою розповідь. Країна, котра ще не так сильно зіпсована європейськими та американськими тенденціями, багата й унікальна культура, дивні у всіх відношеннях люди, неймовірно красива природа, тонни сміття, неймовірно багаті маєтки та бідні до болю райони…там таки є на що подивитись!!!
Коли приїхала додому, то рот з 2 тижні не закривався, так багато доводилось говорити, тож щоб задовольнити цікавість більшості, складу хіт-парад найпопулярніших запитань, такий собі 8(Невідома Індія):
1. А де Твоя цятка на лобі?
О так!!!! Якби я й підраховувала кількість заданих запитань, то дане би відірвалось як просто Діма Білан, Брітні Спірс, Мадонна, Потап і Настя Каменских у хіт-парадах в часи своєї найбільшої популярності. Дане запитання прозвучало практично від всіх моїх знайомих та родичівJ.
Ну…в принципі, нічого дивного, все ж це мабуть таки найпопулярніша ознака індійської культури. Цятка на лобі у мене була, тож не хвилюйтесь, на стажування їздила не даремно. Насправді, все життя думала, що дану цятку – бінді, як вони називають, малюють одружені дівчата, як виявилось насправді, це всього лише данина моді, або ж релігії чи святам. Здебільшого це звичайний аксесуар. Як знак одруження можна сприймати додаткову цятку намальовану біля коренів волосся, як на фото (http://cs4116.vkontakte.ru/u9116803/94677525/x_eeca4da7.jpgeca4da7.jpg) або ж сережку в носі (ну звісно ж винятком є маленькі діти, котрим проколюють носика іще в дитинстві, для того, щоб в день одруження їхній ніс не став розміром з :)).
Якщо ж даний знак малюють при святах чи молитві, використовують спеціальну фарбу, і проводять цілий ритуал, при якому велике значення має навіть котрим пальцем наносять. Здебільшого використовують безіменний палець, оскільки бінді намальоване даним пальцем приносить щастя.
2. А Ти на слоні там каталась?
На слоні я не каталась, лише на верблюді, їх там використовують частенько як у нас коней. Можна зустріти практично нашу «фіру» в упряжці якої буде верблюд.
3. А що там корови по місту ходять?
Таки ходять:). Ну звісно ж, у великих містах корову, котра мирно гуляє вулицями міста зустріти важче, проте все ж можливо. У місті в котрому на стажуванні була я, корови цілими табунами гуляли і навіть спали на дорогах, і всі водії їх просто об’їжджали. Ну звісно ж, корова для них священна тварина, проте й психологія у них дещо інша. Для більшості індійців, тварина – це жива істота, обмежувати волю якої людина не має права. Тай взагалі, 75% населення Індії – вегетаріанці.
4. Як там їда…важко звикала?
Ой не звична таки там їда!!! Мені знадобилось приблизно 2 тижні, щоб звикнути й полюбити індійську кухню. Спершу їсти це було неможливо!!! Я знала, що їда буде гостра, але не чекала, що настільки!!! Спершу без води я навіть не могла їсти, запивала все, що їла…а потім, організм таки звикає практично до всього, адаптувалась повністюJ. Не такий страшний чорт, яким його :). Скажу чесно, я була готова до всього)))Повна аптечка, була завжди під руками, але як виявилось, вона мені там й не знадобилась. Хоча не у всіх все пройшло так гладко…організм кожного реагує по різному, але якщо звертати увагу на все, що Ти їж, п’єш, дотримуватись дуже ретельно особистої гігієни, як бачите нічого страшного й не стаєтьсяJ. Хоча ж таки треба розуміти, що це абсолютно інше середовище, клімат, продукти, мікрофлора, до котрої не звик наш організм). Отакі мудрі речі я знаю)))
5. Принців там бачила?)))
У штаті котрому жила я, королівська родина іще збереглась і досі живе у надзвичайно красивому палаці, котрий, якщо не помиляюсь у XVIIIст., був визнаний найдорожчою приватною будівлею. Палац дійсно надзвичайно красивий, хоч для туристів відкритий лише 1 поверх, на другому все ще проживає королівська родина. З особою королівського роду я мала нагоду познайомитись, проте весь «облом» даного знайомства виявились у його сексуальній орієнтації (що, доречі, в Індії заборонено законом!!)

6. В храмі камасутри була?
На жаль не :(. Країна, котра дала світу найпопулярнішу книгу кохання надзвичайно закрита і консервативна в даному питанні. За півтора місяці, проведених в Індії, я жодного разу не бачила на вулиці пару, котра цілується, лише іноді можна зустріти хлопця з дівчиною, котрі тримаються за руки! Одяг котрий звичний для нас, не завжди прийнятний для населення Індії. Молодь, здебільшого, одягається у звичний для нас одяг, проте це обов’язково одяг що закриває ноги до колін та покриває плечі. Лише у великих містах можна уже зустріти дівчат, котрі відкривають плечі, чи трохи більше ноги. Що для мене було найбільш шокуючим, жінки навіть купаються на пляжах у звичайному одязі – штани, футболки і т.д. Все ще дуже популярним є національний одяг – сарі та курти, проте вплив Європи, телебачення, новітніх тенденцій все ж дає своє, і з часом все більше країна адаптовується під дані віяння, тож якщо Ваша мрія побачити культуру Індії, не зволікайте з цим, бо з таким швидким розвитком, уже навіть за 10 років країна втратить значну частину культурних традицій.
7. А що там, так страшно як у фільмах показують?
Ну все залежить які фільми Ви бачили:). Як я вже писала, знайти тут можна й до жаху бідні райони, людей, котрі живуть виключно на гроші котрі просять, при чому часто вони самі ж себе калічать, для того, щоб отримувати більше, тож навіть і не думаєте, що допомагаєте, даючи їм ці гроші, навпаки виробляєте у них звичку заробітку таким шляхом….Також знайти можна просто надзвичайно багаті райони!!! Признаюсь чесно, таких багатих будинків які я бачила в Індії, в Україні ніколи не зустрічала!!!!
І що правда то правда, хоч і є просто неймовірні і красиві місця, але є такі брудні й жахливі…Їдучи в Індію до цього треба бути :)
А взагалі, люди там якісь безпечніші, чи як це ще назвати…У нас над дитиною аж «трусяться», а там, діти собі на землі сидять, по підлозі повзають, під рукою їх на мотоциклах возятьJ, тож з таких дітей і виростають люди, котрі зверху на автобусах можуть їздити, звисаючи з вагонів поїздів, і таке там можна зустріти)
8. А що найбільше вразило і запам’яталось?
А на це запитання навіть не знаю що відповідати!!!! Та море всього, культура з їх неймовірними традиціями, люди, котрі постійно «витріщаються» і просять сфотографуватисьJ, неймовірний рух на дорогах, котрий не піддається жодному сприйняттю правил дорожнього руху, відкриті туалетиJ) поїздка в пустиню, люди, з котрими познайомилась, відвідання неймовірних місць і ще мабуть сотня всього, що ніколи не забути…

Ow....take vrazennja, w4o ja vze tut misjac'....nastil'ky vse nasy4yne podijamy!!!!!!!!!!!!

Indija nepovtorna! z svojeju osoblyvoju kul'turoju, ljud'my!
koly til'ky pryjixala, bulo dew4o strawno...koly ty, z evropejs'koju zovniwnistju pryjizdzajew v Indiju, treba buty hotovym do toho, w4o na tebe uves' 4as zvertatymut' uvahu, pidxodytymut', w4ob prosto pryvitatys;...do c'ho treba prosto zvyknuty)))))

w4e sperwu ljakaje rux....ox...skladajet'sja take vrazennja, w4o tut zovsim nemaje pravyl dorozn'ho ruxu!!!! vsi jizdjat' jak jim zamanet'sja i postijno syhnaljat', stvorjuju4y nejmovirnyj wum kolo dorih!!!! ale vam potribno lywe dnja 3-, w4ob perekonatys', w4o na dorohax Indiji prosto isnujut' svoji osoblyvi pravyla, jakym vsi 4emno slidujut', natyskaju4y syhnal v svojix mashynax zi vsijeju mozlyvoju syloju i ljubovju!!!! a w4e vsi vony 4emno objizdzajut' koriv jaky myrno huljajut' po vulycjax mista)))

w4odo samoji krajiny - ce krajina kontrastiv! odna vulycja moze vrazaty do nemozlyvosti bahatstvom i krasoju, a inwa svojeju bidnistju...

Prote krasa palaciv, parkiv, zalywkiv starovynnyx sporud ne moze ne vrazyty bud' jakoho skeptyka!!!!!! tam dijsno prekrasno!!!!!

Nu i zvisno z w4o vazlyvo....za takoju z prohramoju stazuvan' AIESEC pryjixalo bil'we sotni stazeriv z riznyx kuto4kiv svitu!!!!! ameryka, anhlija, Kenija, Pol'w4a...ta majze vsi mozlyvi krajiny predstavleni v odnomu misti!!!!!!!!!!!!! sumno tut ne buvaje nikoly!!!!!)))))

Budu4y majze tyzden' v cij krajini, ja w4yro zaxopljujus' i prosto zakoxujus' v Indiju!!!!

АААААААА завтра в 6 ранку в аеропорт!!!!!!

Ітак, завтра в 5 ранку підйом і в аеропорт....бррррр...перед аеропортом в Києві дещо страшніше ніж перед поїздом в рідному місті....Тож тримайте за мене кулаки, і щасливої мені дороги))))))

Віза, страховка, квитки, щеплення...все що потрібно пройти перед вильотом

Зараз постараюсь коротко написати про все те, через що треба пройти, перед тим, як поїхати в Індію....

Віза. Звісно ж про візу потрібно читати на сайті посольства: http://www.indianembassy.org.ua/ukrainian Але є реч, котрі там не зазначені. В посольстві, здебільшого, все англійською, проте є люди які можутьдопомогти вам із перекладом, в разі якщо ви не володієте мовою. Заходити можна з речима. не так, в декотрих посольствах, де ти забов"язаний все залишати, і навіть можна зоходити із кимось для моральної підтримки)))) І ще, що мене там здивувало, можливо здалось)), але все якось дуже чесно, мені наступного дня повернули гроші, які я випадково поставила в паспот.
Взагалі візу отримувати доволі просто, а посольство вимагає мінімум документів.
Як дістатись до посольства є зазначено на сайті - на метро до станції Лук"янівка, виходячи із метро переходите дорогу та сідаєте на маршрутне таксі №18 на ньому їдете до стадіону "Спартак". Від стадіону посольство знаходиться в 2 хвилинах ходьби по вулиці Терьохiна, 4.
Прийомні дні - понеділок середа з 09:30 до 11:30. Великої черги біля посольства немає, і проходить вона дуже швидко, тож приїжджати на годину заздалегіть не варто. Принаймі так було в час коли візу отримувала я, в зимовий період, можливо, черги дещо більші, оскільки саме в цей час в Індії не так жарко і тому зима вважається найкращою порою для подорожей в Індії.
Отримання візи. Виробляють візу дуже швидко, наступного дня після подачі документів з 17.00 до 17.30 можна уже забрати паспорт із візою. В разі, якщо віза необхідна уже в той же день, коли ви подаєте документи, то посольство надає такі послуги, проте коштує це +35 доларів до вартості візи. Забрати візу може буть-хто з квитанцією, яку вам видадуть після подачі документів.

Туристична віза
є найдешевшою, коштує вона всього 40 доларів і потребує лише заяви на візу, 1 фото, копію про резервацію квитків в дві сторони, і, в разі якщо Ви їдете від турагенства, свідоцтво від них.
Якщо ж Ви їдете на студентську програму обміну, або, як я, на міжнародну програму стажувань від AIESEC, то необхідно відкривати студентську візу. Коштує вона 75 доларів і вимагає уже запрошення від індійської сторони. Запрошення може бути сканованою копією та повинно висилатись на факс посольства (проте у посольстві з факсом іноді проблеми))) , або ж на емейл, який зазначений на сайті посольства Індії в Києві. Якщо це стажування від AIESEC, то дану організацію в посольстві дуже добре знають і знайомі з їхньою діяльністю, тож з відкриттям візи не виникає практично жодних проблем. Особисто я відкривала студентську візу терміном на 3 місяці подаючи лише паспорт, запрошення вислане емейлом та заяву на відкриття візи.
Про решту видів візи я нічого не можу сказати, оскільки не вникала в особливості їх відкриття.

Квитки. Переліт в Індію задоволення не з дешевих! Обираючи квитки варто бути доволі прискіпливим, оскільки їхня ціна може різнитись у декілька тисяч, інооді навіть декілька тисяч доларів!!!! В Індії два міжнародні аеропорти - Делі та Мумбаі.
Прямі рейси Київ-Делі літають лише 1 раз в тиждень - по понеділках, а Делі-Київ - лише по вівторках. Тож краще летіти із пересадками, це і дешевше, і полетіти можна кожного дня.
Ціни квитків доволі дорогі. Проте, якщо для Вас не має принципового значення коли летіти, то квитки можна купити за півціни на різноманітних акціях. Так, наприклад, від Кийавіа часто з"являються дешеві білети на визначені дати http://www.kiyavia.com/ua/avia/avia_promo
чи від Аеросвіт з"являються пропозиції тижня http://www.aerosvit.ua/ukr.html
І таких акцій доволі багато.За їх допомогою можна купити квитки в дві сторони за 400 доларів. Проте буває ризиковано чекати... Також суттєве значення має час бронювання, якщо квитко заброньований більше місяця наперед, його ціна значно нижча. І набагато дешевше летіти терміном менше місяця.
Особисто я купувала квитки від компанії Аерофлот і лечу із пересадкою в Москві терміном більше ніж 1 місяць. Квитки я купувала буквально за тиждень до вильоту, тож обійшлись вони мені 5800грн. Ну, відносно, це ще не багато) Хоча ті ж квитки, якби я поверталась за 1 місяць коштували би 3400грн...в чому суть не знаю...
Внутрішні перельоти дещо дешевші, проте також дорогуваті)) Мені порадили користуватись цим сайтом для покупки квитків на внутрішні рейси http://www.makemytrip.co.in

Страховка при відкритті візи не обов"язкова, проте для власного спокою краще її оформити. Старховку я оформляла на 44 дні і обійшлась вона мені у 80грн, тоді як страховка із аналогічними умовами в іншому страховому аганстві коштувала 370грн...

Щеплення
для відкриття візи також не потрібні, принаймі для того виду візи, котрі я відкривала. Щеплення можна зробити в києві чи в будь-яких портових містах, можливо й в звичайних полікліеіках, про це сказати не можу, бо щеплення робити не наважилась...Тож про їхню вартість та симптоми абсолютно нічого сказати не можу....

Ну це ніби все. через що потрібно пройти при підготовці....Щасливої дороги мені завтра)))) 

Завтра уже їду до Індії...не буду брехати...страшно))))

Оххх!!! Таки завтра виїжджаю, а в голові суцільна каша, слова відмовляються складатись в речення, букви на клавіатурі не складаються у потрібні мені слова... моторошно, лячно, страшно і водночас неймовірне захоплення від того, що зовсім скоро я опинюсь далеко від сім"ї, друзів, рідної країни, проте посеред досі незнаної культури, серед нових людей у вирі нових вражень та емоцій.

Приблизно півроку тому я твердо вирішила для себе поїхати на стажування за допомогою міжнародної програми стажувань від молодіжної організації AIESEC. Коли поміж більше 90 країн, в яких діє дана програма, обрала саме Індію, половина моїх друзів сказали, що я дуже смілива, і це дуже круто, що я наважилась на таку поїздку, а інша половина впевнено стверджували, що я дурна))), і що там можна робити 2 місяці, посеред бідноти і бруду...Підтвердити чи спростувати одну із цих версій я зможу дуже скоро)
Реакція моїх батьків не дуже відрізнялась від другої версії, яку мені часто повторювали друзі:). Спершу вони були твердо переконані, що я просто жартую, потім були дещо шоковані, та знаючи мене, що коли я для себе уже щось вирішила, то переконувати мене в чомусь протележному дурна трата часу свого часу на довгі переконання вони не витрачали...проте підключили до цього процесу мою бабусю, сестру, їхніх співробітникі, та майже всіх кого могли:))))) Батьків я звісно ж розумію, і хоч самій лячно, заспокоюю їх, що все буде добре...найстрашніше в цьому лише те, що я сама на 100% в цьому не впевнена))))) Проте 90% гарантії все ж можу дати, адже дуже добре знайома з діяльністю AIESEC, і впевнена, що про мене там подабають, тай в місті де я буду, а саме Барода, на час мого перебування буде більше 30 стажерів з різних країн світу не може не вселяти довіри і, признаюсь чесно, цей факт мене дуже підкупив при виборі стажування, адже де багато молоді, там багато розваг))) ...та все ж...

Що я зараз знаю про Індію? Що корова це священня тварина, яка собі мирно гуляє по вулицях міста, що там дуже жарко і дуже гостра їда, а також, що нареченим на весілля пробивають ніс і розмальовують орнаментами руки й ноги...не багато, ну що ж, є ще до чого прагнути)))

Тож чекайте нових історій, якщо буде можливість тут писати і не справдиться прогноз-жарт моїх друзів, що в Індії я виходитиму в інтернет лише в храмах)))))

До скорого))....

Оу! У мене це вперше!)

Охххх....зарікалась...."Та що Ви...для чого мені блог? Мені що немає з ким поговорити?") Та ніби й досі є з ким поговорити, а блог все ж заводжу.

Блог для мене завжди був чимсь дивним...Ми завжди так боримось за приватність, індивідуальність, прагнемо закритого особистого життя, і в той же час ведемо публічні щоденники, викладуємо особисті фотографії на всезагальне обговорення...абсурд, але що вже тут вдієш.